ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м.Києва
на 2023-2024 навчальний рік
5-11 класи
Схвалено на засіданні педагогічної ради (протокол № 6 від 19.06.2023)
Освітня програма для 5-6 класів
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
на 2023-2024 навчальний рік
Освітня програма Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва для 5 класу розроблена відповідно до статті 64 Закону України «Про освіту», статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988.
Мета освітньої діяльності
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
Технічний ліцей Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» м. Києва є навчальним закладом, який забезпечує якісну підготовку представників майбутньої національної еліти України. Основна місія ліцею виховати людей, які є компетентними у своїй справі та можуть узяти на себе відповідальність за виконання суспільно-значущих завдань, які конструктивно реагують на найменші зміни в житті суспільства. Кожен випускник ліцею здобуває таку освіту, яка є основою його високої конкурентоспроможності на світовому ринку праці. Вивчення іноземних мов та інформаційних технологій є запорукою успіху кожного випускника ліцею. Головним умінням, яким ліцей озброює учнів є вміння самостійно знаходити й опрацьовувати інформацію, здобувати освіту впродовж усього життя, генерувати нові ідеї. Технічний ліцей НТУУ «КПІ» засновано в 1993 році. Ліцей належить до комунальної форми власності. Ліцей – навчальний заклад з українською мовою навчання.
Метою і завданням освітньої програми Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва є: всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
МЕТА діяльності ліцею: забезпечення єдиної лінії розвитку особистості ліцеїста.
Пріоритетні завдання діяльності педагогічного колективу ліцею:
- створення умов для здобуття якісної освіти в умовах освітнього процесу;
- формування в учнів основ культури споживання та екологічної свідомості через впровадження ідей освіти для сталого розвитку;
- сприяння формуванню у ліцеїстів лідерських якостей особистості;
- оптимізація взаємодії з батьками;
- модернізація матеріально-технічної бази та програмно-методичного забезпечення ліцею.
Загальний обсяг річного навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою (5-6 класи) типовим планом наведено в
Загальний обсяг навчального навантаження для закладів
із навчанням українською мовою
| Назва освітньої галузі | Кількість годин на тиждень | |||||||
| Навчальне навантаження | 5 клас | 6 клас | ||||||
| рекомендоване | мінімальне | максимальне | рекомендоване | мінімальне | максимальне | |||
| Мовно-літературна | На тиждень | 11 | 10 | 13 | 11 | 10 | 13 | |
| На рік | 385 | 350 | 455 | 385 | 350 | 455 | ||
| Математична | На тиждень | 5 | 4 | 6 | 5 | 4 | 6 | |
| На рік | 175 | 140 | 210 | 175 | 140 | 210 | ||
| Природнича | На тиждень | 2 | 1,5 | 3 | 4 | 2 | 5 | |
| На рік | 70 | 52,5 | 105 | 140 | 70 | 175 | ||
| Соціальна і здоров’язбережувальна | На тиждень | 1,5 | 1 | 3 | 1,5 | 1 | 3 | |
| На рік | 52,5 | 35 | 105 | 52,5 | 35 | 105 | ||
| Громадянська та історична | На тиждень | 1 | 1 | 2 | 2 | 1,5 | 3 | |
| На рік | 35 | 35 | 70 | 70 | 52,5 | 105 | ||
| Технологічна | На тиждень | 2 | 1 | 3 | 2 | 1 | 3 | |
| На рік | 70 | 35 | 105 | 70 | 35 | 105 | ||
| Інформатична | На тиждень | 1,5 | 1 | 2 | 1,5 | 1 | 2 | |
| На рік | 52,5 | 35 | 70 | 52,5 | 35 | 70 | ||
| Мистецька | На тиждень | 2 | 1 | 3 | 2 | 1 | 3 | |
| На рік | 70 | 35 | 105 | 70 | 35 | 105 | ||
| Фізична культура | На тиждень | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| На рік | 105 | 105 | 105 | 105 | 105 | 105 | ||
| Усього | На тиждень | 29 | 32 | |||||
| На рік | 1015 | 1120 | ||||||
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | На тиждень | 2 | 2 | |||||
| На рік | 70 | 70 | ||||||
| Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | На тиждень | 31 | 34 | |||||
| На рік | 1085 | 1190 | ||||||
| Гранично допустиме річне навантаження учнів | На тиждень | 28 | 31 | |||||
| На рік | 980 | 1085 | ||||||
Робочий навчальний план для 5-6 класів розроблено за Типовою освітньою програмою для 5-6 класів, затвердженою наказом МОН на основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021р.
Додаток 3
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
для 5-6 класів
| Освітні галузі | Назва предмету | Кількість годин на тиждень у класах | |||
| 5 клас (А,Б,В) | 6 клас (А,Б,В) | ||||
| Інваріантна складова | |||||
| Мовно- літературна | Українська мова | 4 | 4 | ||
| Українська література | 2 | 2 | |||
| Зарубіжна література | 1,5 | 1,5 | |||
| Англійська мова | 4 | 4 | |||
| Математична | Математика | 6 | 7 | ||
| Алгебра | – | – | |||
| Геометрія | – | – | |||
| Природнича | Інтегрований курс «Пізнаємо природу» | 2 | 2 | ||
| Біологія | – | – | |||
| Географія | – | 2 | |||
| Фізика | – | – | |||
| Хімія | – | – | |||
| Соціальна здоров’язбере-жувальна | Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» | 0,5 | 0,5 | ||
| Етика | 0,5 | 0,5 | |||
| Підприємництво і фінансова грамотність | – | ||||
| Громадянська та історична | Вступ до історії України та громадянської освіти | 1 | |||
| Історія України. Всесвітня історія | – | 2 | |||
| Громадянська освіта | – | – | |||
| Правознавство | – | – | |||
| Інформатична | Інформатика | 1 | 1 | ||
| Технологічна | Технології | 1 | 1 | ||
| Мистецька | Образотворче мистецтво | 1 | 0,5 | ||
| Музичне мистецтво | 0,5 | 0,5 | |||
| Фізична культура | Фізична культура | 2 | 2 | ||
| РАЗОМ | 25+2 | 28,5+2 | |||
| Варіативна складова | |||||
| Індивідуальні заняття з математики | 3 | 2,5 | |||
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня | 28 | 31 | |||
| ВСЬОГО | 28+2 | 31+2 | |||
Перелік модельних навчальних програм для 5-6 класів
у 2023-2024 навчальному році
| Освітня галузь | Модельна навчальна програма | |
| назва | автор(и) | |
| Мовно-літературна (українська мова, українська та зарубіжна літератури) | Література – Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти . Мова – Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Література – Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти . | Волощук Є.В. Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д. Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко М.М., Тригуб І.А. |
| Мовно-літературна (іншомовна освіта) | Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Тріфан М.С., Унгурян І.К., Яковчук М.В. |
| Математична | Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С. |
| Природнича | Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І. |
| Громадянська та історична освіта | Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти | Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я. |
| Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти | Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Майорський В.В., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я. | |
| Соціальна та здоров’язбережна | Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л. |
| Технологічна | Модельна навчальна програма “Технології. 5-6 класи” для закладів загальної середньої освіти | Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н.М. |
| Інформатична | Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти | Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В. |
| Мистецька | Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Масол Л.М., Просіна О.В. |
Опис форм організації освітнього процесу
Освітній процес організовується у Технічному ліцеї НТУУ «КПІ» м. Києва в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Освітня програма Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва передбачає досягнення здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах ліцейного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити умовисновки та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.
Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Навчальні досягнення здобувачів освіти у 5-6 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.
Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:
Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.
Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку [1].
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ІНСТРУМЕНТІВ
ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
| № | Назва | Опис інструмента |
| Аналіз портфоліо | Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання | |
| Відповідь хором | Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо | |
| Візьми і передай | Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі | |
| Внутрішнє / зовнішнє коло | Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється | |
| Газетний заголовок | Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події | |
| Гра в кубик | Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати | |
| Доповни думку | Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні | |
| Есе «хвилинка» | Питання для есе на одну хвилину- це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини | |
| Запис у журнал | Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене | |
| Записні книжки учнів | Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися? | |
| Збір ідей | Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них на аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі | |
| З-Х-В та ЗХВ+ | Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене | |
| Картка на вихід | Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо | |
| Концептуальна карта | Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв’язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття | |
| Лідер за номером | Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає | |
| Найзаплутаніший (або найясніший) момент | Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті « »? | |
| Перевірка неправильного розуміння | Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно» | |
| Перефразування | Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми | |
| Підбиття підсумків | Форма роздумів одразу після певного виду роботи | |
| Підказка за аналогією | Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) виглядає як тому що | |
| Підсумок А-Б-В | Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов’язане з вивченою темою | |
| Підсумок або питання на картках | Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання | |
| Підсумок одним реченням | Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми | |
| Підсумок одним словом | Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему | |
| Подумай – запиши – обговори в парі – поділися | Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу | |
| Подумай – розкажи в парі | Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі | |
| Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини(ППЗП2) | За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив’язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу | |
| Рішення-рішення | Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення | |
| Самооцінювання | Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки | |
| Семінар за Сократом | Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань | |
| Сигнали руками | Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію » (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо » (наприклад, помахати рукою) | |
| Скажи щось | Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео | |
| Сортування слів | Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями | |
| Спінер ідей | Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося» | |
| Спостереження | Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження | |
| Тестування | За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь | |
| Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений) | Учні дають вчителеві зворотний зв’язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння | |
| Усне опитування | Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це схоже на/відрізняється від ? Які характерні риси/елементи ? Як іще можна показати/проілюструвати ? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль ‘ ? Як стосується ? Які ідеї / деталі можна додати до ? Наведіть приклад ? Що не так з ? Який висновок ви могли б зробити з ? Які висновки можна зробити з ? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ? Що може статися, якщо ? Які критерії можна взяти для оцінки ? Які докази підтверджують ? Як ми можемо довести / підтвердити ? Як це можна розглядати з точки зору ? Які альтернативи слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для ? | |
| Учнівська конференція | Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння | |
| Хрестики-нулики | Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев’яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань | |
| Хто швидше? | Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З’являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає | |
| Швидкий запис | Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження | |
| Шкала Лайкерта | Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім’я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся | |
| 3-2-1 | Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між , один вплив на ; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв’язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували) | |
| Трихвилинна пауза | Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив’язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз’яснень. Я змінив(ла) ставлення до…. Я більше дізнався(лася) про… Мене здивувало… Я почувався(лася)… | |
| Є питання, в кого є відповідь? | Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну |
Підсумкове оцінювання
Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може ухвалити рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.
Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.
Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.
Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.
Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).
Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.
Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.
Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (Додаток [2]) або на її основі розробити власні критерії та шкалу оцінювання. У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий.
Заклад загальної середньої освіти може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.
Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).
Для розроблення та/або оцінки вже розроблених власних критеріїв і шкали оцінювання заклад освіти може використати Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання (Додаток 3). Ці орієнтовні вимоги мають допоміжний характер і не є обов’язковими до використання.
Пояснювальна записка для 7-11 класів
Освітня програма (базова та профільна середня освіта) Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва (далі – ліцею) розроблена на виконання статті 33 Закону України «Про освіту», статті 11 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та складена на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 31.03.2020 № 464.
Освітня програма (7-11 клас) ліцею окреслює рекомендовані підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграцію, логічна послідовність їх вивчення подана в рамках навчальних планів (таблиці 1-4);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку1; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів ліцею складає 3640 годин/навчальний рік:
- для 7-х класів (ПЛ-1, ПЛ-2, ПЛ-3, ПЛ-4) – 1172,5 годин/навчальний рік,
- для 8-х класів (ФМ-11, ФМ-12, ФМ-13)– 1207,5 годин/навчальний рік;
- для 9-х класів (ФМ-21, ФМ-22, ФМ-23) – 1260 годин/навчальний рік;
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11-х класів ліцею складає 2660 годин/навчальний рік:
- для 10-х класів (ФМ-31, ФМ-32, ФМ-33, ФМ-34) – 1330 годин/навчальний рік;
- для 11-х класів (ФМ-41, ФМ-42, ФМ-43, ФМ-44) – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ліцею (таблиці 1-4).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично-допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.
У 7-х класах збільшено години на вивчення алгебри, геометрії, англійської мови, фізики (таблиця 1).
Варіативна складова навчального плану ліцею визначається із урахуванням особливостей організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти. Для забезпечення свідомого вибору предмета, який буде з 8-го класу вивчатися поглиблено, в 6-7 класах вводяться індивідуальні заняття з математики (таблиця 1).
У 8-му класі (ФМ-11, ФМ-12, ФМ-13) учні поглиблено вивчають математику, фізику та англійську мову, тому на вивчення цих предметів збільшено кількість годин (таблиця 2).
У 9-х класах (ФМ-21, ФМ-22, ФМ-23) учні продовжують поглиблено вивчати математику, фізику, англійську мову (таблиця 3).
Години варіативної складової у 7-9 класах повністю використано на поглиблене вивчення та підсилення навчальних предметів інваріантної складової, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, розвитку їх наскрізних умінь тощо.
Збереження здоров’я дітей – головне завдання ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”.
Навчальний план для 10-11-х класів ліцею розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів та профільних предметів, а також передбачає години на факультативні заняття тощо.
Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується директором ліцею або його заступником. Учитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета на підсилення якого використано зазначені години.
Для недопущення перевантаження учнів враховуватиметься їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних закладах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється врахувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та інші) у позашкільних закладах.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні; (години варіативної частини використані на підсилення інваріантної в групах ФМ-31, ФМ-32, ФМ-33, ФМ-34 (10 клас) та вивчення математики, фізики й англійської мови).
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується двома вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», що вивчаються одночасно на рівні стандарту 10-х і 11-х класах (години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети поділено між двома обраними предметами).
Предмет «Захист України» вивчається у 10-11 класах на навчальними програмами по 1 годині на тиждень окремо для юнаків та дівчат («Основи медичних знань»).
Ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі є профільне навчання, мета якого – забезпечення більш глибокої підготовки старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійки інтереси і здібності. Враховуючи побажання батьків та учнів, кадрове та матеріальне забезпечення ліцею, групи ФМ-41, ФМ-42 , ФМ-43, ФМ-44 (11 клас) будуть продовжувати навчатися за фізико-математичним напрямком (таблиця 4).
Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.
Години варіативної складової передбачаються на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової та факультативи.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення у навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети, виходячи із наскрізних тем при вивченні, проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальноліцейні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
робота в проєктах у ліцеї передбачає формування в учнів навичок пошукової, дослідницької та творчої роботи в групах. Як правило, робота над проектом проходить протягом навчального року.
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків; (баскетбол, настільний теніс, футбол, шахи, плавання, «Київський вальс» тощо) .
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров’я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного опанування нових знань, перевірці їх на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація у освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
Базова середня освіта здобувається після отримання початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, розпочнуть здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.
Профільна середня освіта здобувається після отримання базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, розпочнуть здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Перелік освітніх галузей.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Форми організації освітнього процесу.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки тощо.
Засвоєння нового матеріалу здійснюватиметься не лише на традиційних уроках, а й на лекціях, конференціях, екскурсіях і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Розвиток і корекція основних компетентностей, крім уроку відповідного типу, проводитиметься на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед учителем. Практичні заняття та заняття з практикуму проводяться з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях з практикуму. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учням розкриваються нові узагальнені підходи до його аналізу.
Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія цілеспрямовано ознайомлює учнів з об’єктами та забезпечує спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Екскурсії в першу чергу повинні показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів, (можливо, поєднувати зі збором учнями в процесі екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Для учнів проводитимуться оглядові консультації, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.
З метою проведення пошукової та навчально-дослідної роботи в позаурочний час для учнів 8-11 класів проводиться пошуково-дослідницька робота.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, про виконання яких звітують перед учителем.
Практичні заняття та заняття з практикуму будуватимуться та проводитимуться з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу будуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Освітня програма ліцею передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
У 24 класах ліцею (5-11) навчається 707 учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальним тижнем.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Навчальний план складений з урахуванням гранично-допустимого навантаження.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично-допустимого навантаження учнів.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.
Типові освітні програми, за якими розроблено освітню програму
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
| № додатку навчального плану ліцею | Класи | Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України |
| №1 | 7-9 (ПЛ-1, ПЛ-2, ПЛ-3, ПЛ-4, ФМ-11, ФМ-12, ФМ-13, ФМ-21, ФМ-22, ФМ-23) | Таблиця 8 до Типової освітньої програми (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р., № 405) |
| № 2 | 10 класи (ФМ-31, ФМ-32, ФМ-33, ФМ-34 – 10 клас); Фізико-математичний профіль | Таблиця 2, 3 до Типової освітньої програми (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р., № 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464) |
| № 3 | 11 класи (ФМ-41, ФМ-42, ФМ-43, ФМ-44 – 11 клас) Фізико-математичний профіль | Таблиця 2, 3 до Типової освітньої програми (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р., № 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464) |
Додаток 1
Перелік навчальних програм
для учнів 7-9 класів Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
(Лист МОН від 14.09.2022 №1/10686-22 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти
у 2023/2024 навчальному році”)
| № п/п | Назва навчальної програми |
| Українська мова | |
| Українська література | |
| Біологія | |
| Всесвітня історія | |
| Географія | |
| Зарубіжна література | |
| Інформатика | |
| Історія України | |
| Математика | |
| Мистецтво | |
| Основи здоров’я | |
| Природознавство | |
| Трудове навчання | |
| Фізика | |
| Фізична культура | |
| Хімія | |
| Іноземні мови |
Додаток 1
Перелік навчальних програм
для учнів 10-11-х класів Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
(Лист МОН від 14.09.2022 №1/10686-22 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти
у 2023/2024 навчальному році”)
| № п/п | Назва навчальної програми | Рівень вивчення |
| Українська мова | Рівень стандарту | |
| Біологія і екологія | Рівень стандарту | |
| Всесвітня історія | Рівень стандарту | |
| Географія | Рівень стандарту | |
| Громадянська освіта (інтегрований курс) | Рівень стандарту | |
| Зарубіжна література | Рівень стандарту | |
| Захист України | Рівень стандарту | |
| Інформатика | Рівень стандарту | |
| Історія України | Рівень стандарту | |
| Математика (початок вивчення на поглибленому рівні з 8 класу) | Профільний рівень | |
| Українська література | Рівень стандарту | |
| Фізика і астрономія | Профільний рівень | |
| Фізична культура | Рівень стандарту | |
| Хімія | Рівень стандарту | |
| Іноземні мови | Профільний рівень |
Таблиця 2
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
для 7 класів
| Освітні галузі | Назва предмету | Кількість годин на тиждень у класах |
| 7 клас (ПЛ-1,ПЛ-2, ПЛ-3, ПЛ-4) | ||
| Інваріантна складова | ||
| Мови і літератури | Українська мова | 2,5 |
| Українська література | 2 | |
| Англійська мова | 2+2 | |
| Зарубіжна література | 2 | |
| Суспільствознавство | Історія України | 1 |
| Всесвітня історія | 1 | |
| Музичне мистецтво | 0,5 | |
| Образотворче мистецтво | 0,5 | |
| Математика | Математика | – |
| Алгебра | 2+2 | |
| Геометрія | 2+1 | |
| Природознавство | Природознавство | – |
| Біологія | 2 | |
| Географія | 2 | |
| Фізика | 2+0,5 | |
| Хімія | 1,5 | |
| Технології | Трудове навчання | 0,5 |
| Інформатика | 1 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 0,5 |
| Фізична культура | 2 | |
| РАЗОМ | 30,5+2 | |
| Варіативна складова | ||
| Індивідуальні заняття з математики | 1,5 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня. | 32 | |
| ВСЬОГО | 32+2 |
Таблиця 3
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
для 8-9-х класів
| Освітні галузі | Назва предмету | Кількість годин на тиждень у класах | |
| 8 клас (ФМ-11,ФМ-12,ФМ-13) | 9 клас (ФМ-21,ФМ-22, ФМ-23) | ||
| Інваріантна складова | |||
| Мови і літератури | Українська мова | 2 | 2 |
| Українська література | 2 | 2 | |
| Англійська мова | 2+2 | 2+2 | |
| Зарубіжна література | 1,5 | 1,5 | |
| Суспільство-знавство | Історія України | 1,5 | 1,5 |
| Всесвітня історія | 1 | 1 | |
| Основи правознавства | – | 1 | |
| Мистецтво | Мистецтво | 0,5 | 0,5 |
| Алгебра | 2+3 | 2+3 | |
| Геометрія | 2+1 | 2+1 | |
| Біологія | 1,5 | 1 | |
| Географія | 1,5 | 1,5 | |
| Фізика | 2+2,5 | 3+1 | |
| Хімія | 2 | 2 | |
| Технології | Трудове навчання | 0,5 | 0,5 |
| Інформатика | 2 | 2 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 0,5 | 0,5 |
| Фізична культура | 2 | 2 | |
| РАЗОМ | 33+2 | 33+2 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня. | 33 | 33 | |
| ВСЬОГО фінансується | 33+2 | 33+2 | |
| Години на організацію методичної, пошукової, науково-експериментальної роботи. | 6 | 6 |
Таблиця 4
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
для 10-х класів
| № з/п | Назва предмету | Кількість годин на тиждень у класах |
| 10 клас (ФМ-31, ФМ-32, ФМ-33, ФМ-34) | ||
| Інваріантна складова | ||
| Українська мова | 2 | |
| Українська література | 2 | |
| Зарубіжна література | 1 | |
| Англійська мова | 2+2 | |
| Історія України | 1,5 | |
| Всесвітня історія | 1 | |
| Громадянська освіта | 1 | |
| Алгебра | 5 | |
| Геометрія | 3 | |
| Біологія і екологія | 1 | |
| Географія | 1 | |
| Фізика і астрономія | 5,5 | |
| Хімія | 1 | |
| Фізична культура | 2 | |
| Захист України | 1 | |
| Інформатика | 2 | |
| Технології | – | |
| РАЗОМ | 32+2 | |
| Варіативна складова | ||
| Факультатив з алгебри | 1 | |
| Факультатив з геометрії | 1 | |
| Факультатив з української мови | 1 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня | 33 | |
| ВСЬОГО фінансується | 37 | |
| Години на організацію методичної, пошукової, науково-експериментальної роботи. | 6 |
Таблиця 5
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Технічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва
для 11-х класів
| № з/п | Назва предмету | Кількість годин на тиждень у класах |
| 11 клас (ФМ-41,ФМ-42,ФМ-43, ФМ-44) | ||
| Інваріантна складова | ||
| Українська мова | 2+1 | |
| Українська література | 2 | |
| Зарубіжна література | 1 | |
| Англійська мова | 2+2 | |
| Історія України | 1,5 | |
| Всесвітня історія | 1 | |
| Алгебра | 6 | |
| Геометрія | 3 | |
| Біологія і екологія | 1 | |
| Географія | 0,5 | |
| Фізика і астрономія | 4+1 | |
| Хімія | 1 | |
| Фізична культура | 2 | |
| Захист України | 1 | |
| Інформатика | 1 | |
| Технології | 1 | |
| РАЗОМ | 32+2 | |
| Варіативна складова | ||
| Факультатив з геометрії (підготовка до ЗНО) | 1 | |
| Факультатив з фізики (підготовка до ЗНО) | 1 | |
| Факультатив з української мови (підготовка до ЗНО) | 1 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня | 33 | |
| ВСЬОГО фінансується | 37 | |
| Години на організацію методичної, пошукової, науково-експериментальної роботи. | 6 |
Останні коментарі